АКЛАСТА Розчин для інфузій Новартіс Фарма

Використання
–
Упаковка
розчин для інфузій 5 мг/100 мл флакон 100 мл, № 1
Склад
Золедронова кислота 5 мг/100 мл
Діагнози
–
Дозування
–
Взаємодія
–
Показання
–
Фармакологічні властивості
–
Протипоказання
–
Побічні ефекти
–
Особливі інструкції
–
Умови зберігання
–
Ціни
–
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу
Склад:
діюча речовина: zoledronic acid;
100 мл розчину містить 5 мг золедронової кислоти (безводної), що відповідає 5,33 мг золедронової кислоти моногідрату;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма.
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХ M05B A08.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Золедронова кислота належить до класу азотовмісних бісфосфонатів і діє насамперед на кістки. Вона є інгібітором опосередкованої остеокластом резорбції кісткової тканини.
Фармакодинамічні ефекти.
Селективна дія бісфосфонатів на кістки зумовлена їх високою спорідненістю з мінералізованою кістковою тканиною. Головною молекулярною мішенню золедронової кислоти в остеокласті є фермент фарнезилпірофосфатсинтаза. Довга тривалість дії золедронової кислоти зумовлена її високою спорідненістю зв’язування з активним центром фарнезилпірофосфатсинтази та сильною спорідненістю до зв’язування з кістковими мінералами.
Лікування Акластою швидко зменшує інтенсивність метаболізму в кістковій тканині: від підвищених у постклімактеричний період рівнів з найнижчою точкою для маркерів ресорбції на 7 добу і до маркерів формації на 12 тиждень. Після цього рівень маркерів стану кісткової тканини встановлювався у межах діапазону, що спостерігався до менопаузи. Не спостерігалося прогресуючого зниження рівня маркерів метаболізму в кістковій тканині при введенні повторних щорічних доз.
Клінічна ефективність лікування постменопаузного остеопорозу
Ефективність та безпека Акласти в дозі 5 мг 1 раз на рік впродовж 3 років поспіль були доведені для жінок у періоді постменопаузи (7736 жінок віком 65–89 років) з такими показниками: Т-показник мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в ділянці шийки стегна ≤ –1,5 та принаймні один перелом хребця помірної тяжкості або два легких; Т-показник МЩКТ шийки стегна ≤ –2,5 з ознаками перелому хребця або без. 85% пацієнток раніше ніколи не приймали бісфосфонати. Жінки, які проходили оцінювання щодо частоти переломів хребців, не отримували одночасної терапії з приводу остеопорозу, застосування якої дозволялося у жінок, включених в оцінювання переломів стегна та усіх клінічно виражених переломів. Одночасна терапія з приводу остеопорозу включала: кальцитонін, ралоксифен, тамоксифен, гормональну замісну терапію, тиболон; інші бісфосфонати були виключені. Усі жінки додатково отримували від 1000 до 1500 мг елементарного кальцію та від 400 до 1200 МО вітаміну D на добу.
Вплив на морфометричні переломи хребців
Лікування Акластою статистично значуще зменшувало частоту одного чи декількох нових переломів хребців протягом трьох років у часовій точці вже через один рік (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Резюме даних з ефективності стосовно переломів хребців через 12, 24 та 36 місяців
Результат | Акласта (%) | Плацебо (%) | Абсолютне зменшення частоти переломів% (ДІ) | Відносне зменшення частоти переломів% (ДІ) |
Принаймні один новий перелом хребця (0–1 рік) | 1,5 | 3,7 | 2,2 (1,4, 3,1) | 60 (43, 72)** |
Принаймні один новий перелом хребця (0–2 роки) | 2,2 | 7,7 | 5,5 (4,4, 6,6) | 71 (62, 78)** |
Принаймні один новий перелом хребця (0–3 роки) | 3,3 | 10,9 | 7,6 (6,3, 9,0) | 70 (62, 76)** |
** p
У пацієнтів віком понад 75 років, які отримували лікування Акластою, знизився ризик переломів хребців на 60% порівняно з пацієнтами групи плацебо (р
Влив на переломи стегна
Доведено стійкий ефект Акласти впродовж 3 років, що зумовив зменшення ризику переломів стегна на 41% (95% ДІ, 17% до 58%). Частота переломів стегна становила 1,44% у пацієнтів, які отримували Акласту, порівняно з 2,49% серед пацієнтів, які отримували плацебо. Зменшення ризику становило 51% у пацієнтів, які раніше ніколи не приймали бісфосфонати, та 42% у пацієнтів, яким дозволявся одночасний прийом терапії з приводу остеопорозу.
Вплив на клінічно виражені переломи
Усі клінічно виражені переломи діагностувалися на основі рентгенографії та/або клінічних даних. Резюме результатів представлено у таблиці 2.
Таблиця 2
Частота ключових показників клінічно виражених переломів протягом 3 років
Результат | Акласта |